Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
проповідувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
проповідувати — Виголошувати проповідь, навчати згідно із законами віри; розм. казати … Словник церковно-обрядової термінології
проповідати — див. проповідувати … Український тлумачний словник
проповідуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до проповідувати … Український тлумачний словник
проповідування — я, с. Дія за знач. проповідувати … Український тлумачний словник
проповідуватися — ується, недок. Пас. до проповідувати 2) … Український тлумачний словник
про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий … Словник лемківскої говірки
апостол — а, ч. 1) Згідно з євангельськими переказами – кожний із дванадцяти учнів Христа, яких він послав проповідувати своє вчення. 2) чого, перен., книжн. Гарячий послідовник і проповідник якого небудь учення, ідеї і т. ін. 3) Церковна книга, що містить … Український тлумачний словник
моралізувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех. Проповідувати сувору мораль. || Робити моральні висновки з приводу чогось. 2) перех., рідко. Повчати кого небудь, читати комусь мораль … Український тлумачний словник
провіщати — а/ю, а/єш і рідко прові/щувати, ую, уєш, недок., провісти/ти, іщу/, істи/ш і рідко провіщува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. і без додатка. 1) заст. Пророкувати (у 1 знач.). || поет., ірон. Прорікати те, що відбудеться в майбутньому; віщувати. ||… … Український тлумачний словник
